• Надія Михалкова - про націоналізм і професії
    найближчим часом в прокат виходить фільм «Любов з акцентом», де Надя Міхалкова виконує одну з ролей. Картину зняв чоловік Надії режисер Резо Гігінеїшвілі. І хоча це романтична комедія, розмова з актрисою вийшов не зовсім романтичним.
    Не знаємо один одного
    «Аіф»: - Надя, поки дивишся ваш фільм, закохуєшся в Грузію з її колоритом і культурою. Але в реальному житті експансія осіб кавказької національності сьогодні багатьох дратує. Що ви думаєте з цього приводу?
    Н.М.: - Нас, росіян, часто взагалі не зрозумієш: що ми любимо, чого хочемо, що нас дратує… адже У нас нетерпимість не тільки до кавказців або азіатам. Ми нетерпимі і агресивні в першу чергу по відношенню один до одного. Особисто я нетерпима до хамства, несправедливості, і для мене не важливо, якої національності осіб. Ми не хочемо бачити безкультурність, але в інших за милу душу це знайдемо. Подивишся телевізор, почитав газети - і вже всіх ненавидиш, і самому жити не хочеться. А розмови про те, що ми багатонаціональна держава, що націоналізм - це погано, що треба бути терпимими один до одного, у багатьох часом викликають зворотну реакцію.
    «Аіф» - У мене питання до вас як до дипломованому журналістові-международнику: хто винен і що робити?
    Н.М.: - Винні обидві сторони: і ми ведемо себе неправильно по відношенню до приїжджих, і приїжджі часто поводяться неприпустимо. Опинившись поза домом, поза батьківщини, очевидно, треба поводитися за правилами, встановленими на цій території. Якщо не прийнято в Росії стріляти зі зброї в центрі міста з нагоди весілля, то не треба цього робити.
    Зйомки нашої картини в Грузії проходили в різних її частинах, включаючи гірську провінцію. Будучи там, ми розуміли, що є правила, які там треба дотримуватися. Ці правила не завжди можна промовити. Деколи їх треба просто відчувати. Наприклад, у нас були заплановані зйомки в однієї древньої церкви. Люди, знайомі з процесом кіновиробництва, розуміють, що графік зйомок - це святе. Однак, проявляючи пошану до місцевим жителям, ми перенесли зйомки, оскільки у них в цей день було заплановано вінчання. Сказати людям: «Зачекайте кілька годин, у нас графік, ми чекати не можемо», - це образливо! У жителів своє свято, з заради чого вони зобов'язані його скасовувати або відкладати заради зйомок?
    А на питання «що робити?» відповім не як актриса або журналіст, а як жінка: бути добрішим і уважніше один до одного. Мабуть, потрібні якісь проекти, які б об ’ єднували і знайомили нас. Ми ж сьогодні нічого до ладу не знаємо про своїх сусідів - будь то сходовий майданчик або територіально близькі нам країни. Ми багато в чому заручники стереотипів, оман. Почули що-то краєм вуха про тій або іншій країні - і тут же робимо для себе висновки.
    «Аіф» - А які висновки про ситуацію в Грузії ви зробили за час перебування там?
    Н.М.: - Я не так багато часу провела там. Але можу сказати, що національного питання там немає! На одній площі можна побачити мечеть, синагогу і православний храм.
    Осцпв - ні!
    «Аіф»: - Ваша картина ідеально підпадає під нову програму Мінкульту про створення в кіно позитивних образів людей кавказької національності. Однак, як я зрозумів, ви вважаєте її невдалої?
    Н.М.: - По-перше, я цю програму не читала, а по-друге, напевно, міністру культури видніше, і він знає, розуміє більше мене. Особисто я думаю, що якщо вона виллється в якусь зобов ’ язалівку, то ні до чого доброго це не призведе. Але якщо він простимулює талановитих людей, яким до того ж близька кавказька тема, це буде здорово! Треба просто спробувати і подивитися, що з цього вийде.
    «Аіф»: - Ви не так часто знімаєтеся - чи правильно я розумію, що акторство для вас більше хобі, друга професія?
    Н.М.: - Ні, я вважаю, що за першою і основною своєї професії я актриса.
    «Аіф»: - Але ви закінчили МДІМВ і у вас немає акторської освіти.
    Н.М.: - В МДІМВ мене вмовили надійти батьки. В якості компенсації я отримала чотири роки навчання акторської професії на зйомках «Стомлених сонцем-2». Плюс брала приватні уроки.
    «Аіф»: - тобто МДІМВ ви закінчили тільки для папи?!
    Н.М.: - Перші чотири роки я дії­дійсно вчилася там винятково для виконання зобов'язань. І тільки через цей період я стала усвідомлювати всю принадність того, що я вчуся в цьому інституті, на цьому факультеті.
    Автор: Сергій Грачов